Участі у Вебінарі «Інновації проєкту FARMWISE для сталого розвитку України»
11 грудня 2025 року в Національному науковому центрі «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» відбувся вебінар «Інновації проєкту FARMWISE для сталого розвитку України», який організовано в рамках та за підтримки міжнародного проєкту програми ГОРИЗОНТ Європа FARMWISE — Майбутнє управління сільськогосподарськими ресурсами та водні інновації для сталої Європи. Захід присвячено Всесвітньому Дню Ґрунту (WSD2025) з цьогорічним девізом «Здорові ґрунти для здорових міст» і зареєстровано на Інтерактивній глобальній карті ФАО щодо подій WSD2025.
У заході взяли участь більше 60 учасників, до складу яких долучилися фахівці аграрного напряму, представники Національної академії аграрних наук України, науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, ДУ «Держгрунтохорона», територіальних громад, сільськогосподарських підприємств, комерційних структур у сфері аграрних відносин та інші зацікавлені особи.Викладачі кафедри КовальовММ, Трикіна Н.М. взяли участі у Вебінарі «Інновації проєкту FARMWISE для сталого розвитку України».
Спікери вебінару — науковці ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського», представили результати досліджень, спрямованих на поширення інноваційних рішень у сільському господарстві для поліпшення водозабезпечення та якості води.
У спільній доповіді Марини ЗАХАРОВОЇ, Людмили ВОРОТИНЦЕВОЇ і Вікторії ЗУБКОВСЬКОЇ розкрито сучасні тренди у трактуванні наслідків зміни клімату й перспектив розвитку зрошення в Україні. Надано аналіз декількох сценаріїв, розроблених науковцями України, щодо напрямів зміни властивостей клімату, які було використано у розробці чинних нормативно-правових документів. Представлено прогноз еволюції гідрокліматичних та агроекологічних змінних, який розробили учасники проєкту FARMWISE: Вроцлавський університет наук про життя (Польща); Бюро геологічних та гірничих досліджень (Франція); Університет Невшатель (Швейцарія); Лундський Університет (Швеція). Наголошено, що одним з головних напрямів пристосування до прогнозованих змін клімату у Лісостепу і Степу є розробка і впровадження адаптивних стратегій водопостачання та водоощадних способів зрошення.
Микола МІРОШНИЧЕНКО ознайомив слухачів з результатами дослідних робіт щодо тестування моделей вилуговування нітратів з орних ґрунтів чорноземного типу ґрунтоутворення та випробування портативної маловартісної станції моніторингу вологозабезпечення ґрунтів. Тестування здійснено на дослідних ділянках Інституту та у фермерських господарствах. За результатами досліджень проведено опитування потенційних стейкхолдерів проєкту щодо перспектив подальшого впровадження цих інноваційних розробок у землеробстві.
Аліна РЕВТЬЄ-УВАРОВА представила результати моніторингу вимивання азоту добрив з орних ґрунтів ґумусово-акумулятивної генези. На прикладі трьох виробничих локацій, де вирощували кукурудзу на зерно за різної інтенсивності удобрення, висвітлено закономірності акумуляції мінерального азоту і міграції нітратів у шарі ґрунту 0–120 см. Констатовано, що в плакорних умовах зони Лісостепу в роки з посушливими та нормальними умовами зволоження не відбувається істотних обсягів вимивання мінерального азоту та безпосередньо нітратів у нижні шари ґрунту впродовж весняно-літнього періоду.
У заключній доповіді Євгенії ГЛАДКІХ агровиробникам запропоновано ефективні заходи для запобігання забрудненню ґрунту нітратами. Представлено наукові підходи до управління елементами живлення, які забезпечують підвищення ефективності мінеральних добрив, головним чином, завдяки активізації живлення рослин впродовж вегетації, та мінімізації непродуктивних втрат і збалансування фізіологічно необхідних елементів живлення. Серед таких заходів представлено: 4R-стратегію застосування добрив, що полягає у виборі під час складання систем удобрення оптимальних форм, доз, строків та способів внесення добрив; комбінування добрив із препаратами-стресопротекторами та регуляторами росту рослин; диференціацію удобрення польових культур залежно від рівня зволоження ділянок виробничих полів; збалансування удобрення польових культур за основними елементами живлення та мезоелемнетами живлення.
Усі учасники вебінару обмінялися знаннями та ідеями і погодилися, що інноваційні розробки за проєктом FARMWISE стануть у нагоді агровиробникам і мають перспективу використання в Україні.
